Ще встародавні часи люди турбувалися про здоров'я зубів і порожнини рота. Вони застосовували для гігієни різні природні речовини -- так звану «жувальну гумку», щоб почистити зуби і освіжити дихання.

Стародавні греки жували смолу дерева чагарника. А індіанці майя близько тисячі років тому для очищення зубів і свіжості дихання використовували застиглий сік дерева саподіла. У Південній Америці індіанці, сучасники майя, жували смолу хвойних дерев. Цю звичку перейняли у них білі поселенці, і створили свій варіант жувальної гумки зі смоли хвойних дерев і бджолиного воску.

Вперше офіційно жуйка з'явилася 28 грудня 1869 року.